Гіперпаратиреоз – захворювання паращитоподібних залоз, яке протікає з надлишком секреції паратгормону и розвитком гіперкальціемії (підвищеного рівня кальцію крові).
Часто причиною гіперпаратиреозу є аденома або гіперплазія щитоподібної залози, рідше – карцинома.
Гіперпаратирез, обумовлений гіперкальціемією внаслідок надлишку паратгормону, має різноманітні клінічні прояви:
- з боку нервово-психічної сфери: підвищена втомлюваність, слабкість, головний біль, депресивні стани;
- з боку опорно-рухового апарату: артрити, подагра, біль у м’язах;
- з боку органа зору: розвиток катаракти; відкладання кальцію у поверхневих шарах рогівки;
- з боку серцево-судинної системи: атеросклероз судин та клапанів серця, частий пульс, серцебиття, підвищений артеріальний тиск, серцева недостатність;
- з боку органів травлення: розвиток шлунково-кишкового рефлюксу, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, жовчнокам’яної хвороби, панкреатитів, закрепів;
- з боку сечовивідної системи: ураження нирок з розвитком частого сечовиділення і спраги, сечокам’яної хвороби, нефрокальцинозу.
Пріоритетний метод лікування гіперпаратиреозу - хірургічний. Хірурги та терапевти-ендокринологи Інституту надають медичну допомогу хворим з синдромом гіпертиреозу у повному обсязі, ґрунтуючись на сучасних досягненнях світової медичної науки і практики.