Діагноз «Вузловий зоб» вказує на наявність в товщі щитоподібної залози новоутворень (вузлів) різної природи і морфології (структури).

Тканина щитоподібної залози утворена з безлічі фолікулів. Вузол є саме збільшеним фолікулом. У деяких випадках людина може навіть не відчувати ознак розвитку патології, особливо за умови незмінної гормонопродукуючої функції - стану еутиреозу. За статистикою, п'ять відсотків населення мають вузлові зміни у щитоподібній залозі, при цьому дуже часто приховані форми патології виявляються випадково під час обстеження з іншого приводу. Жінки в чотири рази більше схильні до появи дифузно-вузлового зоба, ніж чоловіки.

На початку захворювання найчастіше пацієнти не мають скарг. Однак при прогресуванні процесу їх починають турбувати відчуття здавлювання дихальних шляхів та стравоходу, може порушуватися функція дихання і ковтання, з'являється осиплість голосу, біль в області щитоподібної залози, поява косметичного дефекту шиї, збільшення обсягу шиї, поява вузлового утворення в області шиї.

Часто причиною хвороби може виступати:

Вузловий зоб, як правило, супроводжує такі захворювання:

Основний ризик для пацієнтів з вузлами в щитоподібній залозі обумовлений тим, що вузол може потенційно виявитися злоякісною пухлиною!

Мета клінічного обстеження пацієнта з вузлами в щитоподібній залозі полягає у вирішенні основних діагностичних питань: об'єктивна оцінка можливості малігнізації (ризику злоякісної пухлини); наявність місцевих компресійних ускладнень (синдрому «здавлення»); оцінка клінічних та субклінічних гормональних порушень. Спеціалісти Інституту мають величезний досвід та найсучаснішу інструментально-технічну базу для діагностики та лікування вузлових утворень щитоподібної залози. З метою диференційної діагностики хірургами-ендокринологами Інституту проводиться Тонкоігольна аспіраційна біопсія вмісту вузла та цитологічна експрес діагностика біоптату.